Здоров’я   дітей  –  одне  з  основних  джерел щастя, радості і повноцінного  життя батьків, вчителів, суспільства  в  цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є  збереження і зміцнення здоров’я дітей та  учнівської молоді. «Здоров’я  –  не все, але без здоров’я  –  нічого». ( Сократ )

За  останнє  десятиріччя  чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров я учнів, а саме: зростання  навчального  навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп’ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави, порушення зору.

Сучасна  медицина  займається  не  здоров’ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи – зберегти, зміцнити здоров’я учнів, сформувати  в них відповідальне ставлення до власного здоров’я. Ми, вчителі фізичної культури, ставимо за мету постійно і систематично зберігати і зміцнювати здоров’я  учнів.

Ми прагнемо, щоб урок був здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учимо культури здоров’я на  засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід  до уроку зобов’язує нас бути  взірцем здорової  людини.

Питання  порушень  постави  серед  дітей  шкільного віку  детально описані в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Проте, ця проблема залишається актуальною і  в даний час ,викликаючи інтерес фахівців в області фізичної культури.

У нашому  суспільстві  традиційно  зложилося  так, що  за  здоров`я  дитини несуть   відповідальність  батьки, педагоги  і  медичні  працівники, а  після досягнення  повноліття  вже  сама  дитина  повинна  піклуватися  про  своє здоров`я.

Аналіз вивчення змісту  довідок  про стан здоровя учнів  школи,медичне обстеження  лікаря школи,  дозволив визначити, що  тільки 27,2%    6-7-річних дітей мають  нормальну поставу, а  72,8%   мають  порушення різного ступеня.   З них у 51,2% дітей спостерігалося відхилення хребетного стовпа від вертикалі в межах 1,0-1,5 см (середня ступінь порушення).Найбільш  частіша форма порушення  постави у дітей – лівобічний сколіоз.

У 8-річних дітей 83,8% мають порушення постави. Порушення постави середнього ступеня має найбільша кількість обстежених дітей (45,1%). Високий ступінь порушення (від 2 до 2,5 см) спостерігалася у 7,9% дітей. Учнів, які мають низький ступінь порушення постави, виявлено не було. Найбільш частіша форма порушення постави, як і у 6-7 річних школярів – лівобічний сколіоз.

У  9-річних дітей тільки 24% мали нормальну поставу. Решта школярів мали порушення  хребтного  стовпа. У 47,6% з них відзначалися порушення середнього ступеня, а у 4,7% порушення були вище середньої. Високий ступінь порушення постави був виявлений у 19,0% обстежених дітей (форма деформації хребтного  стовпа – лівобічний сколіоз).

Практично  здорові діти  становлять  сьогодні лише  1-4%  від усього дитячого  населення. Майже кожна  третя дитина має ознаки «малих» з’єднано-тканних дисплазій, а це, в свою чергу, приводить до збільшення патології  не тільки опорно-рухового апарату, але і основних органів і систем, таких, як серцево-судинна,сечовидільна, дихальна, травна. Більше половини  дітей м.Києва страждають  хронічною  патологією,кожна четверта дитина  має  підготовчу групу здоров`я. Поширення плоскостопості становить сьогодні 40%, що в три рази більше за останні 30 років. Також в 2-3 рази збільшилася частота виявлення важких форм скаліозу, інтенсивно зростають прояви дистрофічних змін опорно-рухового апарату, такі, як ранній остеохондроз і остеопороз.

Все це сприяє росту травматизму, зв`язаного із зниженням стійкості опорно-рухового апарату.У 70% дітей спостерігається недостатня мінералізація кісткової тканини з порушенням її архітектоніки. У таких дітей у 2-2,5 рази  зростають строки  відновлення після травм.

Фізіологічна  потреба дитини  в русі для нормального росту і розвитку становить 17-22 тис.рухів на добу. Більшість дітей реалізують тільки 60-70% цієї потреби. Приходячи  у 1-й клас школи,дитина вимушено, у силу організації режиму шкільного життя, в 2 рази знижує рухову активність, оскільки більшість часу проводить сидячи. Дитина змушена проводити у цьому положенні в умовах школи час, який в 4-5 разів перевищує фізіологічну норму.

Порушення постави, на які першими, звичайно, звертають увагу батьки або учителі, не повинні розцінюватися як непотребуюча корекції деформація хребта або стопи. Майже завжди це перший дзвіночок до розвитку або серйозних ушкоджень опорно-рухового апарату (сколіотична хвороба, юнацький остеохондроз, юнацький кіфоз, хвороба Шейерманна-Мау), або захворювання інших органів і систем. Слабкий фізичний розвиток дитини веде до порушення постави,а порушення постави не нормалізує роботу внутрішніх органів, що приводить до подальшого погіршення фізичного розвитку. У таке порочне коло попадають багато дітей, розірвати його можна,тільки забезпечивши правильне фізичне виховання й адекватний руховий режим для кожної конкретної дитини.Таким чином, сучасні проблеми у фізичному здоровї  дітей та постійно зростаючий відсоток школярів зі сколіозом, роблять проблему формування та корекції постави дуже актуальною на даний момент.

Постава – це  комплексне поняття про невимушене звичайне положення тіла людини.  Постава визначається і регулюється рефлексами пози і відображає не тільки фізичний, а  й психічний стан людини, будучи одним з показників здоров’я Постава людини пов’язана з положенням хребетного стовпа і визначається статичними умовами, які у людини мають значні відмінності від усіх інших біологічних систем, у зв’язку з його вертикальним положенням.

Постава – це звичне положення тіла людини під час ходьби, стояння, сидіння чи роботи. Для визначення постави проведіть візуальні обстеження (роздягнута до пояса людина стає спиною до обстежуваного) положення лопаток, рівня плечей, положення голови. Обстеження доповнюється визначенням глибини шийного й поперекового вигинів. Для цього підійдіть до стіни і станьте так, щоб п’яти, литки ніг, сідниці та спина щільно прилягали до неї.

За правильної постави глибина вигинів буде однаковою – 4-5 см.

За допомогою  мал. 1 встановіть, який у вас вид постави.

1              2             3           4             5                6

Мал.1. Види постави: 1 – лордотична; 2 – кіфотична; 3 – випрямлена; 4 – сутулувата; 5 – сколіотична; 6 – нормальна.

Постава  обумовлена  спадковістю, але на її формування в процесі росту у дітей впливають численні фактори зовнішнього середовища.

Процес формування постави починається з самого раннього віку і відбувається на основі тих же фізіологічних закономірностей вищої нервової діяльності, які характерні для утворення умовних рухових зв’язків. Це створює можливість для активного втручання в процес формування постави у дітей, забезпечуючи її правильний розвиток і виправлення постави.

Фактори, що впливають на формування постави.

За останніми даними, число дітей з різними порушеннями постави досягає 30-60%, а сколіотична хвороба вражає в середньому 6-15% дітей .Причини, які можуть призвести до порушень постави, численні. Негативний вплив на формування постави роблять несприятливі умови навколишнього середовища, соціально-гігієнічні фактори, зокрема, тривале перебування дитини в неправильному положенні тіла.

У результаті неправильного положення тіла  відбувається утворення навику неправильної  установки тіла. В одних випадках ця навичка неправильної установки тіла формується за відсутності функціональних і структурних змін з боку опорно-рухового апарату, а в інших – на тлі патологічних змін в опорно-руховому апараті вродженого або набутого характеру (сполучнотканинна дисплазія хребта і великих суглобів, остеохондропатія , рахіт, родові травми, аномалії розвитку хребта та ін.).

В основі порушень постави часто лежить недостатня рухова активність дітей (гіпокінезія) або нераціональне захоплення одноманітними вправами, неправильне фізичне виховання . Крім того, поява неправильної постави пов’язана з недостатньою чутливістю рецепторів, що визначають вертикальне положення хребта, або ослабленням м’язів, що утримують це положення, з обмеженням рухливості в суглобах, акцелерацією сучасних дітей.

Причиною порушень постави можуть бути також нераціональний одяг, захворювання  внутрішніх  органів, зниження зору, слуху, недостатня освітленість робочого місця, невідповідність меблів росту дитини та інші .У 90-95% випадків порушення постави є придбаними, найчастіше зустрічаються у дітей астенічного статури. Дефекти постави погіршують зовнішній вигляд людини, сприяють розвитку ранніх дегенеративних змін у міжхребцевих дисках і створюють несприятливі умови для функціонування органів грудної клітини та черевної порожнини. Порушення постави, як правило, не супроводжуються грубими змінами в хребті.

Грубі ж  зміни в хребті розвиваються  при  сколіотичній хворобі. Вони  більше виражені при 2-3-4 ст. тяжкості сколіозу. Розвивається сколіотична хвороба переважно в періоди інтенсивного росту скелета: 6-7 років, 12-15 років. Із закінченням росту збільшення деформації, як правило, припиняється, за винятком паралітичного сколіозу, при якому деформація може прогресувати протягом усього життя.

Сколіотична  хвороба – це дуже складне захворювання, що вимагає постійного спостереження та лікування у ортопеда.

Отже, правильна постава характеризується однаковим рівнем плечей, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстань від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, утворене виїмкою талії і вільної опущеною рукою), прямий вертикальною лінією остистих відростків хребців у фронтальній площині, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області (у положенні нахилу вперед).

Правильно сформований   хребет  має фізіологічні вигини в сагітальній площині (при огляді збоку) у вигляді шийного та поперекового лордозу і кіфозу в грудному та поперековому  відділах. Ці вигини поряд з еластичними властивостями міжхребцевих дисків обумовлюють амортизуючі особливості хребта. Глибина  лордозу в шийному та поперековому відділах хребта відповідає товщині долоні обстежуваного. У фронтальній площині (при огляді з боку спини) в нормі хребет повинен бути прямим.

Всі ці ознаки в комплексі створюють гарний зовнішній вигляд людини. Відхилення цих показників від норми свідчить про наявність порушень постави або сколіотичної хвороби.

Для виявлення факторів, що негативно впливають на формування правильної постави у дітей, було проведено анкетування батьків. Виявлено, що 72,3% дітей не виконують ранкову гімнастику і тільки 27,7% дітей займаються нею під керівництвом батьків.

Високий відсоток (72,0%) молодших школярів складають діти, перебування яких на свіжому повітрі триває менше 2,5-3,0 години. Більше зазначеного часу доводиться на 28,0%.

На запитання, адресоване батькам, була дана відповідь, що 57,3% дітей витрачають на приготування домашнього завдання більш 2,5-3,0 годин. При цьому вони  знаходяться  в  положенні сидячи в  «зручній» для  дитини  позі. 42,7%  дітей  займаються  приготуванням  уроків  менш 2,5-3,0 годин, перебуваючи в «зручній» для себе позі.

Встановлено, що 62,7% дітей сплять на м’якому ліжку з великою подушкою. На жорсткому ліжку сплять 37,3% дітей. Не підходять меблі по росту дітям в 67,4% випадків. У нормальній позі сидять за столом – 32,6%. З числа опитаних батьків 68,1% відповіли позитивно і 32,9% негативно на питання, чи мають діти ранці на плечах. Тільки 35,0% дітей  при  читанні літератури сидять правильно, не порушуючи постави, а 65,0% не дотримують цю позу.

У результаті   дослідження   виявлено, що для формування правильної постави у дітей 7-8-річного віку доцільно:

– виконувати вправи з вихідних положень рачки і лежачи (на грудях, на спині, на боці), що сприяє розвантаженню хребта;

– застосовувати вправи, що локально впливають на конкретні м’язи постави;

– використовувати навантаження, що  найефектніше  при виконанні гімнастичних вправ;

– після 3-4 вправ у комплексі виконувати дихальні вправи. При цьому необхідно враховувати анатомо-фізіологічні особливості кожної дитини: вік, стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості.

Постава має  нестійкий характер в період  посиленого росту тіла  дитини, що припадає  на  молодший  шкільний  вік. Це   пов’язано з неодночасним розвиткомкісткового, суглобово-зв’язкового апаратів і м’язової системи дитини. Кістки і м’язи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися до цих змін.    Дефектна  постава  створює умови для  прояву захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату, що приводять до розладів діяльності внутрішніх органів. У дітей з порушеннями  постави понижена  життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість м’язів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітей з плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головними болями .

У системі фізичного виховання школярів з порушеннями постави застосовується переважно один засіб корекції – фізичні вправи.

У  програму  з  фізичної   культури   включені   спеціальні   вправи   на  поставу:

Вправи  на  відчуття  правильної  постави

Найбільш    виразне   відчуття  правильної   постави  з’являється  при  торканні спиною стіни. Діти  починають  добре  відчувати  своє  тіло: рівень  надпліч, положення лопаток, тазу, голови.

1. Стати до стіни в основній стійці так, щоб  потилиця, лопатки, сідничні  м’язи  і п’яти торкалися  її. Зробити  крок  вперед, намагаючись  зберегти  те ж  положення тіла, повернутися до стінки. Повторити  кілька  разів.
2. Стати до стіни (в.п. те ж), присісти і встати або підніймати і згинати по черзі ноги, зберігаючи те ж положення голови, тазу, спини.
3. Стати до стіни (в.п. те ж), зробити крок вперед, повернутися  на  360 °, випрямитися, повернутися  до стіни.